Контрацепція — який метод вибрати?

Сьогодні на ринку представлений ряд варіантів захисту від небажаної вагітності.
Вибір відповідного методу контрацепції в кожній віковій групі жінок повинен бути індивідуальним і враховувати не тільки дійсний стан здоров’я жінки, але і патології, спадкові навантаження, гінекологічно-акушерське минуле з урахуванням виду статевого життя, особистих потреб і переваг.

ALICJA HALBERSZTADT : Природне планування родини, визнане більшістю релігій, що випливає з пізнання свого організму і розуміння перетворень в ньому, можна використовувати в моногамних відносинах, за умови, що партнери дбайливі, уважні, свідомі, які зможуть визначити момент овуляції і плідні дні. Метод вимагає значної уваги, вміння оцінювати симптоми, що появляються протягом кожного місячного циклу (спостереження за цервікальним слизом, вимірювання температури тіла, оцінка регулярності менструальних кровотеч). Слід пам’ятати, що він малоефективний у жінок з нерегулярним статевим циклом, які піддаються будь-яким стресам (подорожі, зараження, перевтома тощо).

У виборі правильної процедури контрацепції повинен допомогти фахівець гінеколог. Він має допомогти у виборі сучасної, ефективної контрацепції, оборотної і безпечної для здоров’я пацієнтки з урахуванням прийняття, толерантності і можливих неконтрацептивних переваг. Пояснення користі для пацієнтки і представлення існуючих ризиків, пов’язаних з використанням даного методу контрацепції, допомагає прийняти усвідомлене і в кінцевому підсумку найбільш вигідне рішення для її здоров’я.

Деякі жінки очікують тільки захисту від небажаної вагітності, деякі також вимагають захисту від захворювань, що передаються статевим шляхом, таких як СНІД, хламідіоз, інфекції папіломи людини (ВПЛ), генітальний герпес, гонорея або сифіліс. Згідно з чинними керівними принципами ВООЗ, підлітки та молоді жінки, які з більшою ймовірністю мають статеві відносини з декількома партнерами, повинні використовувати подвійне забезпечення у вигляді високоефективного методу контрацепції (наприклад, гормональної контрацепції у вигляді таблетки або вагінальне кільце) в поєднанні з презервативом для одночасного захисту від інфекції.

Кращим методом контрацепції, отже, є той, який жінка вибере разом з лікарем, який не вплине на її спосіб життя, приносячи користь у вигляді захисту від небажаної вагітності з мінімальним ризиком.

Здається, найбільш поширеним методом контрацепції є бар’єрні методи, зокрема, презерватив. Їх дія полягає в захисті від попадання сперми в статеві шляхи.

Презервативи , виготовлені з латексу, рідше поліуретану – це не дуже дорогий метод, рекомендований при нечастих сексуальних контактах, вони виправдовують себе при статевих контактах з декількома партнерами завдяки захисту від венеричних хвороб. На додаток до чоловічих презервативів існують також жіночі презервативи, побудовані з кільця, розміщеного на зовнішній стороні вульви, і внутрішнього кільця, що дозволяє розмістити його на шийці матки. Більшість презервативів зволожені силіконом, деякі додатково містять сперміциди. Основним ризиком, пов’язаним із застосуванням цього методу, є реакція сенсибілізації шкіри вульви і слизової піхви на латекс, зволожуючі засоби або сперміциди. Основна користь полягає в захисті від венеричних захворювань і зниженні ризику гострого запалення придатків і органів малого таза.

Переваги Недоліки
Низька вартість використання і легка доступність. Низька ефективність, сильно залежить від умов зберігання, використання і типу презерватива.
Захист від ЗПСШ. Вживати потрібно безпосередньо перед статевим актом.
Знижується ризик гострого аднекситу і запалення органів малого таза. Можливість реакції сенсибілізації з анафілактичниу шокомі включно.
Не впливає на гормональний стан і фізіологічний статевий цикл жінки.

Серед інших бар’єрних методів слід згадати вагінальні мембрани і маткові ковпачки.

Вагінальна мембрана, яку треба поставити безпосередньо перед статевим актом, або за 2-3 години до нього, становить протизаплідний захист протягом приблизно 6 годин з моменту встановлення. Перед вкладанням мембрани рекомендується нанести сперміцид на її периферію і шийку. Ефективність цього методу багато в чому залежить від правильного підбору розміру і правильної установки мембрани, тобто вона залежить від будови органів і анатомічних відносин в малому тазу, і мускуляції в нижніх відділах родових шляхів. Можливість правильно розмістити мембрану купується методом проб і помилок. Недоліками цього методу є, перш за все, ризик зміни положення під час статевого акту і відносно низька ефективність – в середньому 15-20 вагітностей на 100 жінок за 1 рік використання. Були описані реакції сенсибілізації і навіть токсичний шок через гіперчутливість до мембранних компонентів або сперміциду. Перевагою, з іншого боку, є відносний захист від захворювань, що передаються статевим шляхом.

Матковий ковпачок можна вводити за кілька годин до статевого акту і залишати в піхві мінімум 6 годин, максимально 24-48 годин, забезпечуючи протизаплідний захист на близько 48 годин. Його вкладання, однак, вимагає більших навичок, ніж для вагінальної мембрани, розмір вибирає гінеколог. Як і вагінальна мембрана, матковий ковпачок може змінити місце свого положення, тому цей метод обтяжений досить низькою ефективністю – 15-25 вагітностей на 100 жінок протягом 1 року. Деякі жінки можуть реагувати сенсибілізацією на матеріал, з якого виконано ковпачок, або використаний сперміцид. Його не можна застосовувати жінкам з аномальним цитологічним мазком, він також може сприяти розвитку інфекцій сечовивідних шляхів і статевих шляхів.

Сперміциди дають низьку ефективність – від 15 до 30 вагітностей на 100 жінок протягом 1 року застосування. Низька ціна і доступність в будь-якій аптеці без рецепта, часто також в магазинах з лікувальними травами і в аптеках робить цей метод привабливим особливо для молоді. Однак варто підкреслити, що даний метод не захищає від захворювань, що передаються статевим шляхом, а у його користувачок, які протягом дня мають кілька статевих актів, більш високий ризик зараження ВІЛ. Він також може впливати на природну бактеріальну флору піхви, сприяючи розвитку інфекцій в статевих шляхах, з інфекціями сечовивідних шляхів включно. Додатково часто спостерігається гіперчутливість до них.

Внутрішньоматвокий засіб ВМЗ (IUD ) – метод з високою контрацептивною ефективністю з використанням якого середній ризик невдачі становить 0,6-0,8 вагітності на 100 жінок протягом 1 року застосування. Цей метод не слід застосовувати жінкам, які не народжували, і жінкам, які мають більш високий ризик розвитку ЗПСШ. Рекомендується особливо жінкам, які мають потомство і мають постійного партнера та потребують тривалої контрацепції, і пацієнтам з протипоказаннями до гормональної контрацепції (веноартеріальний тромбоз, захворювання печінки, гіпертонія, курцям тютюну старше 35 років). При встановленні ВМС існує невеликий ризик її випадання або перфорації стінки матки. Протягом декількох тижнів після встановлення ВМЗ /ВМС спостерігається трохи вищий ризик внутрішньоматкового інфікування. В даний час у продажу є спіралі: що містять мідь, та системи, які вивільнюють левоноргестрел . Мідна ВМС працює в основному за сперміцидним механізмом і впливом на слизову матки. Підозра, що вона має абортативну дію, не доведена. Небажаним ефектом від використання мідної спіралі є посилення менструації, а в перші місяці після встановлення також може спостерігатися підвищена болісність. Рідше спостерігаються аномальні кровотечі і скорочення матки. Найголовнішою перевагою ВМС є той факт, що це довгостроковий метод контрацепції, ефективний, який не впливає на гормональний і метаболічний стан організму жінки і не вимагає особливої участі партнерів.

Спіраль з левоноргестрелом, також звана системою вивільнення левоноргестрела, рекомендується жінкам з рясними кровотечами, так як вона значно полегшує перебіг місячних кровотеч, завдяки місцево діючому гестагену. Основним механізмом його дії є вплив на слизову оболонку матки, потовщення цервікального слизу і зміна функціонування маткових труб, що перешкоджає попаданню сперматозоїдів в яйцеклітину.

Оральні контрацептивні таблетки (ОКТ)— метод контрацепції, дія якого заснована на зміні статевого циклу, оскільки, впливаючи на секрецію гонадоліберинів, відбувається гальмування овуляції, згущення цервікального слизу, зміни властивостей ендометрія і порушення транспорту в маткових трубах. Ефективність цього методу висока – загальний відсоток невдач становить від 3 до 8 вагітностей на 100 жінок на 1 рік. Основний ризик, пов’язаний з двокомпонентною протизаплідною таблеткою, хоча рідко зустрічається – венозний тромбоз, інфаркт, інсульт, а також трохи вищий ризик розвитку раку молочної залози. Слід пам’ятати, що даний вид контрацепції не можна застосовувати у жінок з обтяженнями в родинному анамнезі, з ожирінням, при певних порушеннях і метаболічних станах (цукровий діабет, гіпертонія, хвороби серця, епізод венозного тромбозу, порушення функції печінки) і тих, хто лікується від хронічних хвороб або курить тютюн. Сучасна двокомпонентна гормональна контрацепція демонструє тенденцію до постійного зниження доз обох гормонів в препаратах і схеми застосування, що забезпечує зменшення числа маткових циклів (абстинентних кровотеча) для поліпшення профілю безпеки.

Черезшкірні контрацептивні пластирі, що містять естроген і гестаген, вивільняють їх в загальний кровообіг в постійній кількості на добу. У типовому циклі за допомогою цього методу наклеюються 3 пластирі з 7-денними інтервалами (тобто 1 в тиждень), на четвертому тижні відбувається перерва і появляється кровотеча при перерві у введенні гормонів. І ефективність, і протипоказання, вади і переваги аналогічні як в пероральної двокомпонентної контрацепції, при дещо більшому ризику ускладнень тромбофлебіту.

Вагінальне кільце, що містить низьку дозу двох гормонів естрогену і гестагену, діє аналогічно двокомпонентної таблетці, але різниця в тому, що вставляється в піхву один раз в 3 тижні. Характеризується аналогічними перевагами і недоліками, як двокомпонентна гормональна контрацепція, так і високою ефективністю (0,65 вагітностей на 100 жінок, які використовують диск протягом 1 року). У разі 10 -15% пацієнтів, які використовують цей метод, відчувається дискомфорт, який відчуває в піхві, іноді викликає навіть проблеми під час статевого акту.

Гормональна контрацепція з гестагеном – метод, ідеальний для жінок, які мають протипоказання до застосування естрогенів (епілепсія, серповидно-клітинна анемія, мігрень, гіпертонія, системний вісцеральний вовчак, жінки похилого віку, куріння тютюну і грудне вигодовування.

Медроксипрогестерону депо ацетат (DMPA)– гестоген, що вводиться внутрішньом’язово 1x на 3 місяці. Його дія полягає в пригніченні овуляції шляхом впливу на секрецію гонадотропінів, збільшення щільності цервікальногослизу і витончення ендометрія. Ефективність методу висока, відсоток невдач становить 0,5-3 вагітності на 100 жінок, які використовують його протягом року. У багатьох жінок, які використовують цей тип ін’єкцій, буває припинення менструації, вони також можуть з’явитися протягом перших 3-6 місяців, або більш тривалі нерегулярні кровотечі з статевого органу, зазвичай незначної тяжкості. Період припинення менструації зазвичай не перевищує 6-18 місяців. Цей метод не захищає від можливості зараження венеричними захворюваннями. Знижує ризик розвитку раку матки. Серед побічних ефектів слід перерахувати збільшення маси тіла, втома, втрата мінеральної щільності кісток.

Міні-таблетка— містить тільки гестаген і є найпопулярнішим препаратом серед жінок в період лактації, хоча показання до його застосування аналогічні ДМПА. Ефект від цього методу становить від 0,3- до 8 вагітностей на 100 жінок на рік використання.

Посткоїтальна екстрена контрацепція – метод контрацепції, призначений для уникнення вагітності після незахищеного статевого акту, або при відомій відсутності ефективності методу (наприклад, розрив презерватива) з використанням пероральних двокомпонентних таблеток, що містять левоноргестрел або сам левоноргестрел. Цей метод знижує ризик небажаної вагітності на 75%. З побічних ефектів найчастіше зустрічаються нудота і блювота.