Які причини безпліддя?

Діагностика причин безпліддя партнерів не повинна нагадувати пошуком мудрої цитати в книзі за методом «може трапиться».

ZOFIA BOROWIEC : Діагностика причин безпліддя партнерів не повинна нагадувати пошуком мудрої цитати в книзі за методом «може трапиться». Може бути, що, шукаючи дане речення, ми знайдемо його, відкриваючи книгу випадковим чином, з закритими очима. Набагато розумніший метод пошуку полягає в тому, щоб прочитати книгу і зіткнутися з цим реченням та при нагоді ознайомитися з контекстом. Так само виглядає пошук причин безпліддя — можна провести багато випадково підібраних аналізів, але набагато ефективніше систематично аналізувати можливі причини, медичні та життєві ситуації пари, що лікується, а також запропонувати план дій.
Причина може ховатися всюди: від гормональних порушень, анатомічних перешкод, імунних проблем до хронічних захворювань або навіть психологічних бар’єрів.
Згідно з рекомендаціями Польського гінекологічного товариства та Польського товариства репродуктивної медицини: Безпліддя – це нездатність досягти вагітності протягом 1 року спільного проживання незахищеним. Проблема зачіпає близько 20% людей дітородного віку, в Польщі вона оцінюється приблизно 1,5 млн пар.

Лікування безпліддя

Один рік очікування вагітності без заповітного ефекту є показанням до початку діагностики, яку мають пройти обидвоє партнерів. У медично обгрунтованих випадках цей період може бути скорочений, що слід враховувати, наприклад, коли вік жінки перевищує 35 років, грає роль порушення менструального циклу, патологія статевих органів, та коли грає роль чоловічий фактор безпліддя. Фахівці в області репродукції розробили рекомендації з діагностики та лікування, які не мають суворо визначених правил дій у випадку безпліддя, а скоріше вказують аргументи і джерела знань на користь конкретного вирішення проблеми.

Вибір процедури повинен бути продуманим рішенням лікаря, з повним прийняттям методів тими, хто хоче дитину — таким чином, має бути спільною дією з використанням вищевказаних рекомендацій.

У жінки початком дії є ретельно зібраний анамнез, потім: предметне обстеження і гінекологічний огляд, специфічні визначення рівня гормонів і правильно підібрані візуалізаційні дослідження.

Оцінка функції яєчників повинна включати клінічний анамнез щодо регулярності менструацій і діагностики овуляції (вимірювання прогестерону в лютеїновій фазі і УЗД). Візуалізаційні дослідження з доведеною цінністю в діагностиці анатомічної будови репродуктивної системи жінки – це УЗД і гістеросальпінгографія (HSG) або контрастна гістеросальпінгосонографія (SIS або HyCosy).

Якщо лікар на підставі клінічних проявів запідозрить патологію маткових труб, може додатково розширити діагностику – порекомендувати лапароскопію з дослідженням прохідності маткових труб, тоді як в діагностиці аномалій матки головну роль відіграє гістероскопія.

Основним елементом діагностики, що проводиться у чоловіка, є дослідження сперми, на принципах, викладених ВООЗ.

Слід зазначити, що існує і певний відсоток так званого безпліддя незрозумілого походження — тут дії після вивчення всіх можливих причин є одним з найсерйозніших викликів клініцистів.

Розглядаючи принципи сучасної медицини (EBM — доказова медицина = фактична медицина), рекомендації наукових товариств і маючи на увазі перш за все благополуччя пацієнтів, треба пам’ятати, головну роль відіграє зважений, індивідуальний підхід до кожної пари і запропонування найкраще для неї підібраних діагностичних тестів. А ця процедура дозволяє збільшити шанси на успіх — народження здорової, доношеної і очікуваної дитини, яка є спільною радістю батьків і лікуючого лікаря.